Заземлення є важливою складовою електричної системи будь-якої споруди, будь то житловий будинок, комерційна будівля чи промисловий об’єкт. Відповідність нормам та стандартам заземлення забезпечує безпеку працюючих, які взаємодіють з електричними системами, а також недоторканість обладнання і захист від перенапруги.

Норми заземлення встановлені технічними специфікаціями та електричними кодами, які регулюють будівництво та експлуатацію електричних систем. Деталізовані вимоги стосуються величини опору заземлювача, глибини занурення та його розмірів, матеріалів, використовуваних для виготовлення заземлювача, інших аспектів системи заземлення.

Дотримання норм і стандартів заземлення є обов’язковим для всіх будівельних проектів. Органи з питань будівництва і контролюючі організації перевіряють відповідність системи заземлення державним та міжнародним нормативам перед прийняттям будівлі в експлуатацію. Недотримання вимог може призвести до великих шкідливих наслідків, таких як ураження струмом, пошкодження обладнання та загоряння.

Норми заземлення та відповідність стандартам:

Заземлення є важливою складовою частиною електропостачальних систем. Вони забезпечують безпеку персоналу та обладнання шляхом стійкого відведення зайвих електричних сигналів у землю. Якісна система заземлення має відповідати встановленим нормам та стандартам, що регулюють процес проектування і монтажу.

Основні вимоги до заземлювальних систем:

1. Електроди заземлення повинні мати достатню провідність і опір, щоб забезпечити надійне відведення струму в землю. Зазвичай, опір заземлювальної системи не повинен перевищувати 1 Ом, але для окремих випадків можуть бути встановлені інші значення.
2. Усі компоненти заземлювальної системи повинні бути надійно закріплені, щоб не переміщувалися і не пошкоджувалися внаслідок зовнішніх чинників.
3. Необхідно забезпечити ефективну і надійну дію заземлювальної системи протягом всього терміну експлуатації. Це означає, що заземлення повинно бути постійно увагу персоналу, регулярно перевірятися і вчасно проводити ремонтні роботи при виявленні проблем.

Стандарти та нормативні документи, які регулюють заземлення:

• ДСТУ 3880:2019 “Стандартизація. Інформаційні технології. Керуючі впливи на підземні та поверхневі телекомунікаційні лінії електрозв’язку” – містить вимоги до заземлювальних систем у телекомунікаційних мережах.
• ДСТУ 6041:2004 “Електроустаткування. Системи заземлення. Основні положення” – містить загальні положення про заземлення електрообладнання.
• ДСТУ 6042:2004 “Електроустаткування. Системи заземлення. Технічні вимоги” – містить технічні вимоги до заземлювальних систем.

Враховуючи вимоги стандартів і нормативних документів, проектування та монтаж заземлювальної системи потребує належного досвіду і кваліфікації спеціалістів, а також контролю та перевірки заземлювань під час експлуатації.

Заземлення має бути виконане згідно зі стандартами та відповідати всім вимогам, щоб забезпечити безпечну та надійну роботу електропостачальної системи протягом усього періоду експлуатації.

Вимоги до норм заземлення:

1. Заземлення має бути достатньо міцним та стійким до пошкоджень. Заземлювач повинен мати достатню площу контакту з грунтом, щоб забезпечити ефективне розподілення струму. Заземлювач повинен бути виготовлений з матеріалу, який має високу стійкість до корозії та не піддається деградації через вплив навколишнього середовища.

2. Заземлювач має мати низьку опірність. Опірність заземлювача повинна бути достатньо низькою, щоб забезпечити ефективне відведення струму у землю. Зазвичай допускається допустимий опір у межах від 1 до 5 Ом, залежно від типу системи та призначення заземлення.

3. Заземлювач повинен забезпечувати надійне контактне з’єднання з об’єктом, який підлягає заземленню. Для цього використовуються спеціальні заземлюючі елементи, які мають гарантувати міцне та надійне з’єднання з об’єктом.

4. Заземлювач має бути захищений від корозії та механічних пошкоджень. Заземлювач повинен бути захищений від корозії шляхом застосування спеціальних покриттів або відповідних матеріалів. Він також має бути захищений від механічних пошкоджень, наприклад, вкладишами з оболонок чи підземними конструкціями.

5. Заземлення повинно відповідати діючим стандартам та нормативам. Важливо враховувати вимоги до заземлення, встановлені нормативними документами, які регулюють електротехнічну безпеку. Наприклад, в Україні такими нормативними документами є ДСТУ 3588, ДСТУ 3589 та ДСТУ 3760.

6. Заземлювач має бути розташований в безпечній відстані від інших об’єктів. Заземлювач повинен бути розташований таким чином, щоб виключити можливість випадкового контакту з ним, а також забезпечити безпеку при обслуговуванні та експлуатації.

7. Заземлювач має бути підземним. Заземлювач повинен бути розташований під землею, щоб уникнути впливу небезпечних факторів, таких як пожежа, вандалізм або випадкове контакт з людьми.

8. Заземлювач має бути заземленою струмовідною системою. Заземлювач повинен бути підключений до заземлювальної системи та мережі електроживлення, щоб забезпечити ефективне відведення струму у землю.

9. Заземлювач має бути періодично перевіряний та обслуговуваний. Для забезпечення надійності та ефективності заземлювача, його необхідно періодично перевіряти на відповідність нормам та обслуговувати згідно вимог виробника або стандарту.

Стандарти заземлення в Україні:

Стандарти заземлення в Україні визначають вимоги до систем заземлення, які використовуються в будівництві і експлуатації електричних систем. Ці стандарти регулюють процес проектування, будівництва, заземлення та експлуатації заземлюючих пристроїв та систем.

Один з основних стандартів, що регулює заземлення в Україні, є ДСТУ 3760-98 “Заземлення електричних установок”. Цей стандарт визначає вимоги до заземлюючих пристроїв та систем, а також до ізоляційних пристроїв та мереж. Він регламентує процес проектування, монтажу і експлуатації заземлюючих систем і пристроїв.

Заземлення в Україні також регулюється стандартом ДСТУ 4134-2020 “Електробезпека. Заземлення. Основні положення”. Цей стандарт встановлює основні вимоги до заземлення електричних систем з метою забезпечення безпеки працівників та запобігання пожежам. Він визначає процедури монтажу, експлуатації та перевірки заземлюючих установок та пристроїв.

У додаток до цього, існують ще інші стандарти, які відносяться до заземлення в Україні, такі як ДСТУ 3761-98 “Основні положення проектування електричних установок на районах з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом” та ДСТУ 3979-99 “Електроустановки промислові. Захист проти ураження електричним струмом. Норми”.

Україна активно впроваджує європейські стандарти заземлення, такі як EN 50522 “Заземлення систем збуту електроенергії”. Цей стандарт визначає вимоги до заземляючих систем, які використовуються в системах розподілу електроенергії. Він регламентує параметри та параметри монтажу заземлюючих систем, а також вимоги до апаратури та обладнання, що використовується для забезпечення нормальної роботи заземлюючих систем.

Заземлення в Україні має велике значення для забезпечення безпеки працівників та надійності електричних систем. Дотримання стандартів заземлення є обов’язковою вимогою при проектуванні, будівництві та експлуатації будь-яких електричних систем в Україні.

Перевірка відповідності заземлення стандартам:

Відповідно до національних та міжнародних стандартів, заземлення є важливою складовою частиною електричних систем та забезпечує безпеку електричних установок. Правильне заземлення дуже важливе для протистояння несподіваним струмам та уникнення небезпеки уразитися електричним струмом.

Перевірка відповідності заземлення стандартам може виконуватися за допомогою спеціальних технічних засобів та обладнання, а також спроектованих інженерами. Ці процедури дозволяють виявити будь-які відхилення від нормативних вимог та забезпечують додаткову безпеку працівників та користувачів електричних установок.

Основні етапи перевірки відповідності заземлення стандартам:

1. Перевірка наявності заземлення: перевіряється, чи є на об’єкті правильно виконані заземлювальні пристрої та системи. До таких пристроїв можуть належати заземлювальні електроди, заземлення огороджувальних структур, молниезахисту та інші.
2. Перевірка електричних опорів: за допомогою спеціальних приладів вимірюються електричні опори заземлювального пристрою та електричних проводників. Важливо, щоб виміряні значення опору не перевищували встановлені нормативними документами межі.
3. Визначення ефективності заземлення: проводиться розрахунок коефіцієнта використання заземлювального пристрою. Цей коефіцієнт показує, наскільки ефективно використовуються заземлювальні електроди та системи, забезпечуються встановлені вимогами безпеки.
4. Проведення випробовувань: за допомогою спеціального обладнання випробовуються заземлюючі системи та пристрої на максимальні навантаження. Цей етап дозволяє виявити можливі дефекти, пошкодження та недоліки заземлювання.

Після проходження перевірки відповідності заземлення стандартам, рекомендується регулярно проводити повторну перевірку для виявлення будь-яких змін в стані заземлюючих систем та пристроїв. Такі повторні перевірки допомагають підтримувати високий рівень безпеки електричних установок та забезпечити їх ефективну роботу.